Мастит - програма контролю в період сухостою

Водночас господарства, що завдяки комплексним програмам боротьби та профілактики змогли встановити контроль над цією патологією, отримали змогу зменшити ветеринарні витрати на ліку­вання. поліпшити якість молока (а отже, і закупівельну ціну на нього), підвищити середній надій за лактацію, збільшити термін про­дуктивного використання корів тощо.

Невід’ємною ланкою програм подолання маститу є комплексні заходи у сухостійний період. У цей час відбувається перебудова молочної залози та її підготовка до нової лактації. Через це зни­жується місцевий імунітет і зростає сприйнятливість до нових інфекцій. Загроза таких інфікувань виникає не тільки від контагі­озних збудників, але навіть від мікроорганізмів, пов’язаних із довкіллям — так званої умовно-патогенної мікрофлори. Клінічне запалення вимені внаслідок дії збудника може виникати під час сухостою, але частіше та із набагато важчим перебігом — у перші тижні нової лактації, спричинюючи різке падіння молочної про­дуктивності, що досить рідко підлягає повному відновленню.

Комплексний підхід до проблеми маститу потребує одночасного виконання ветеринарних і технологічних заходів, мету яких можна узагальнити як розірвання (або мінімізація) інфекційного ланцюга: джерело збудника — шляхи передачі—сприйнятлива тварина.

У разі контагіозних збудників вирішальними ланками захисту є передусім дія на джерело збудника (тварини, хворі на мастит) та шляхи передачі, а у разі патогенів, асоційованих із довкіллям (envi­ronmental pathogens) зусилля мають спрямовуватися на всі ланки:

• зменшення концентрації збудників у довкіллі;
• запобігання занесенню мікроорганізмів у молочну залозу;
• підвищення ефективності захисних механізмів організму корови.

Tрадиційний запуск себе не виправдав

У господарстві, що розміщене у Полтавській області (українська чорно-ряба молочна порода, 519 голів дійного стада, середня продуктивність - 4621 кг молока за лак­тацію, вихід телят — 78 голів на 100 корів), до впрова­дження системи боротьби з маститом хворіло протягом лактації до 35% корів (дані 2012/;.. впровадження систе­ми заходів - у 2013-2014 рр.). У сухостійний період, попри наявність випадків самовилікування, також реє­стрували багато нових клінічних проявів маститу (до 15%). Найбільших господарських втрат завдавали мас­тити у ранній післяродовий період та протягом перших 100 днів лактації. Ці мастити проходили у важкій формі та дуже позначалися на подаль­шій молочній продуктивності корів.

За результатами бактеріологічних дослі­джень. основними збудниками маститу під час лактації було визначено S. aureus і S. agalactiae, що належать до контагіозних, а також Е. coli та інші патогени, асоційовані з довкіллям. Ви­падки колі-маститу реєстрували переважно у перші 100 днів лактації.

Стосовно лактаційного маститу в госпо­дарстві було досягнуто певного успіху - нала­годжено своєчасне виявлення субклінічних маститів за допомогою експрес-тесту та ліку­вання клінічних і субклінічних випадків захворювання сучасними високоефективними ветеринарними препаратами.

Однак запускали корів традиційним посту­повим способом, зменшуючи кратність доїння впродовж останніх семи днів перед запуском та не застосовуючи з профілактичною метою інтрацистернальних препаратів антибіотиків.

Результатом такого запуску була значна поши­реність випадків яскраво вираженого клініч­ного маститу протягом сухостою (13,2%) та висока захворю­ваність на мастити протягом початку нової лактації (упродовж перших 100 днів лактації було зареєстровано 28,9% проявів клінічного маститу). До того ж у 10% випадків перше молози­во було цілком непридатне для випоювання новонародженим телятам. Через це, своєю чергою, внаслідок недостатності колострального імунітету серед них відчутно зріс рівень захво­рюваності шлунково-кишковими розладами.

Сучасна система консервації вимені

З огляду на таке становище в господарстві було вирішено застосувати сучасну систему консервації вимені з використанням одномоментного запуску та інтрацистернальним уведенням про­лонгованих протимікробних препаратів. А саме:

• за 60 днів до запланованого розтелення тварин переводили на раціон сухостійних корів, вилучаючи з нього соковиті та лактогенні корми;
• за 50 днів досліджували секрет вимені за допомогою калі­форнійського маститного тесту на наявність субклінічного запалення;
• за негативного результату експрес-тесту на мастит у кожну чверть вимені відразу {згідно з інструкцією із застосування) вводили по одному шприцу препарату, призначеного для запуску корів. Після введення інтрацистернального препарат)' корову не видоювали. За підвищеної кількості соматичних клітин у молоці тварина підлягала лікуванню {див. нижче).

1. Набряк вимені, що виникає після припинення доїння, про­ходить упродовж однієї-трьох діб. Важливо, щоб у цей момент у корови не виникало рефлексу молоковіддачі, спричиненого доїнням інших корів. Тобто в момент запуску сухостійних корів слід відокремлювати в іншу групу.
2. В окремих випадках задля полегшення стресового стану тварин застосовували стимулятор обміну речовин Катозал у дозі 15 мл на голову.

Додатковими перевагами одномоментного запуску також є створення умов для зростання обсягу молокопродукції на 5-10% у наступну лактацію завдяки фізіологічній стимуляції росту' молочної тканини, а також вагоме зменшення захворю­ваності новонароджених телят на шлунково-кишкову патоло­гію у результаті поліпшення санітарної якості молозива.

Які препарати використовували для консервації вимені

Для консервації вимені у господарстві використовували інтрацистернальні пролонговані препарати клоксациліну різ­них виробників, зокрема Байоклокс ДС. Такі шприци-туби містили діючу речовину клоксациліну бензатин - 500 мг. Цей антибіотик широкого спектра дії має високу активність проти контагіозних збудників - 5. agalactiae та стафілококів, стійких до пеніциліну, а також патогенів, асоційованих із довкіллям. Результати використання препаратів наведено у таблиці.

Згідно з результатами, наведеними у таблиці, обидва пре­парати виявили високу ефективність у складі програми кон­сервації вимені.

Ефективність препаратів для консервації вимені за результатами використання

Tаким чином, про переваги одномоментного запуску перед традиційним поступовим способом у господарстві знають, як то кажуть, не з чуток. Насамперед це:

• корінне зниження захворюваності на клінічний та субклінічний мастит упродовж сухостою;
• збереження стереотипності доїння до останньо­го дня лактації та обсягу надоїв від корів (обсяг отриманого додатково молока становив у серед­ньому 83 кг на голову);
• мінімізація впливу людського фактора — зни­ження вірогідності помилки оператора щодо того, скільки разів на добу слід доїти корову;
• незмінна якість збірного молока, тоді як за посту­пового запуску відбувається різке підвищення кількості соматичних клітин до 600-1500 тисУмл.

Впровадження системи консервації вимені

Одномоментний запуск із консервацією вимені дав відчутне зменшення захворюва­ності корів як під час сухостою, так і в період чергової лактації. У таблиці наведено порів­няльні дані двох методів запуску корів у гос­подарстві (показники щодо поступового запуску було взято з попереднього періоду діяльності ферми).

Згідно з даними, наведеними у таблиці, після впровадження системи одномоментно­го запуску із консервацією вимені зменшила­ся захворюваність на клінічний мастит упро­довж сухостою (від 13,2 до 1,7%, або у 7,8 раза) та впродовж перших 100 днів лактації (від 28,9 до 8,5%, або у 3 рази). Одномоментний запуск дав змогу додатково отримати від кожної корови в середньому по 83 кг молока.

Таким чином, згідно з наведеними даними, консер­вація вимені, по-перше, пере­шкодила збудникові залиши­тися у молочній залозі вже перехворілих тварин на час сухостою. Передавання збуд­ників контагіозного маститу від одних корів до інших було зупинено. По-друге, цей захід дав змогу захистити здорових корів, оскільки у сухостійний період молочна залоза має найвищу чутливість до масти­ту в період інволюції — пере­будови та відновлення перед новою лактацією.

Цікавим питанням могло бути викорис­тання поступового запуску з подальшою консервацією вимені ветеринарними препа­ратами, але такий спосіб консервації вимені недоцільний (якщо не шкідливий!). Перш за все. завдається шкода тварині - замість одноразового набряку, що проходить протя­гом одного-трьох днів, її піддають стресам, пов’язаним із пропусканням звичних доїнь та неповним видоюванням. По-друге, втра­чається вигода від разового запуску - недо- отримується значна кількість молока. По-третє, у молоці під час поступового запуску помітно зростає кількість соматич­них клітин, що впливає на санітарну якість збірної продукції (1 л молока із вмістом со­матичних клітин на рівні 600-1500 тис./мл може знизити якість 5-10 л збірного моло­ка). Особливого значення цей фактор набу­ває у разі групового запуску корів.

Традиційний чи одномоментний запуск: порівняння методів

Фази сухостою

Протягом сухостійного періоду поновлю­ються тканини вимені корів, і в такий спосіб вони готуються до високої продуктивності у новій лактації. На це потрібно п’ять-вісім тижнів. Тож сухостійний період поділяють на три фази:

1 фаза — перші два тижні сухостою. Канал дійки повільно закривається, й кератин та ліпід виділяються у порожнину каналу для утворення пробки. Молочні альвеоли (залози, що виробляють молоко) повільно зменшуються.

2 фаза — період відпочинку в сере­дині сухостійного періоду. Залози, що виробляють молоко, перебувають у стані спо­кою. Відбувається нарощування таких природ­них речовин-інгібіторів, як лактоферин, а також нейтрофілів і, звичайно ж, імуноглобулі- нів, особливо наприкінці фази спокою.

З фаза — останні два тижні перед отеленням. Утворюється нова тканина, яка виділяє молоко, тобто нові молочні альвеоли. Кератинова пробка повіль­но розчиняється, готуючи початок нової лактації. Корови у 15-20 разів більше піддані ризику зараження новими інфекціями протягом перших і останніх двох тижнів сухостою, коли утворюється й розчиняється керати­нова пробка. Тому ці періоди (рису­нок) потребують найвищого менедж­менту стосовно стану здоров’я корови (інфекції, закладені у сухостійному періоді, все ще спричинюють клініч­ний мастит до п'ятого місяця лактації).

У середині періоду сухостою рівень зараження новими інфекціями дуже низький, тож багато залишкових інфекцій від попередньої лактації видаляються із організму.

Як лікувати

Субклінічний мастит перед запуском

Згідно з методикою запуску, застосовуваною у господарстві, всіх корів за 50 днів до отелення досліджували на субклінічний мастит. Унаслідок цього впродовж періоду дослідження було виявлено 68 випадків захворювання, що не мали клінічного прояву. Таким тваринам застосовували комплексне лікування із подальшою консервацією виме­ні. Одній групі тварин із субклінічним маститом уводили інтрацистер- нально препарат Мастієт форте дворазово з інтервалом 24 год, другій - препарат Байоклав дворазово з інтервалом 12 год.

Таким чином, субклінічний мастит у корів перед запуском вдалося вилікувати у більшості випадків, при цьому у 5 із 68 тварин під час конт­рольної перевірки на субклінічний мастит було виявлено слабко позитивну реакцію. Застосовані препарати показали рівнозначну високу ефектив­ність. Усім тваринам, що були піддані лікуванню, одразу після повторногодослідження експрес-тестом на мастит було виконано консервацію вимені препаратами, що містили д. р. клоксацилін.

Гострий клінічний мастит

Попри в цілому успішну консервацію вимені та зниження рівня захворюваності, поодинокі випадки гострого маститу у корів під час сухостою все ж траплялися. Клінічний стан таких тварин характеризу­вався деяким пригніченням, тимчасовим припиненням румінації, підви­щенням температури. Молочна залоза була збільшена, мала підвищену температуру, щільну консистенцію і помітний набряк.

У перші тижні нової лактації, коли реєстрували більшість випадків, клінічні прояви маститу були подібними. Крім цього, спостерігалися ха­рактерні візуальні зміни секрету молочної залози.

За даними проведених лабораторних досліджень, запалення було викликане переважно Е. coli, патогеном, що значно поширений у довкіл­лі. Зазвичай у період лактації він не проникає у молочну залозу, але в період сухостою, під час інволюції (початок сухостою) та впродовж коло- строгенезу (останні два-три тижні перед розтеленням) може легко до неї потрапити. У такому разі найчастіше клінічні випадки колі-маститу вини­кають уже під час чергової лактації.

Особливістю клінічного прояву колі-маститів є гострий перебіг, бак теріємія та вивільнення ендотоксинів, що спричиняють лихоманку порушення циркуляції крові, почервоніння слизових, зниження темпера тури кінцівок. Однак такий перебіг, за даними зарубіжних досліджень характерний переважно для початку нової лактації і аж ніяк для сухос тійного періоду. Це пояснюється процесом формування молозива та відповідно, накопиченням великої кількості інгібіторів розвитку Е. coli — таких, як імуноглобуліни, лактоферин та ін.

Під час сухостою

Враховуючи той факт, що майже всі випадки такого гострого масти­ту були зареєстровані в останні два тижні перед розтеленням корів, слід було дуже обачно виби­рати спосіб лікування з огляду на їхню глибоку тільність. У разі колі-маститу — навіть такого, що перебігає у м’якій або середній за важкістю формі. — слід враховувати можливий розвиток бактеріемії. Тому використання системних анти­біотиків у такому разі стає незамінним. З цією метою застосовували ін’єкції антибіотиків тетрациклінового або фторхінолонового ряду, дворазове введення кетопрофену та місцеві засоби — камфорну олію. У результаті протягом однієї-двох діб набряк молочної залози помітно зменшувався, відновлювалася румінація, тва­рина жвавішала.

Під час лактації

Комплексна терапія із використанням системних антибіотиків — тетрациклінів або фторхінолонів (три-чотири доби), препарату кетопро­фену (дві доби), інтрацистернальних комплексних препаратів (згідно з інструкцією) та місцевих засобів (до повного одужання тварини) сприяла швидкому поліпшенню стану тварини та помітно м’якшому клінічному прояву маститу. Так, відбувалося поступове спадання набряку, спосте­рігалась візуальна нормалізація секрету молочної залози та відмічалося зниження кількості соматичних клітин у молоці (зафіксовано за допо­могою каліфорнійського маститного тесту на 8-10-й день після появи клінічного маститу).

НОВІТНЯ СХЕМА ЛІКУВАННЯ ТЯЖКИХ ФОРМ КЛІНІЧНОГО МАСТИТУ

1. ЛАКТОБАЙ® - 1 ін'єктор внутрішньоцистернально, з інтервалом 12 годин, тричі.
   або
   МУЛЬТИБАЙ® - 1 ін'єктор внутрішньоцистернально, з інтервалом 24 години, тричі.
2. КАТОЗАЛ® - 10 мл внутрішньом'язево, двічі з інтервалом 12 годин до повного одужання.
3. БАЙТРИЛ®5% ІН. - 40-60 мл внутрішньом'язево двічі з інтервалом 24 години.

ЛАКТОБАЙ® - 1 ін'єктор (5г) містить антибіотики клоксацилін (200мг) та ампіцилін (75г).

Високоефективний проти мікроорганізмів, які найчастіше викликають мастит.

• Staphylococcus aureus;
• Streptococcus agalactia;
• Streptococcus disgalactia;
• Streptococcus uberis;
• Corynebacterium pyogenes та інших.

ЛАКТОБАЙ® вводять після доїння і дезінфекції соска, внутрішньоцистернально, з розрахунку 1 ін'єктор в кожну уражену долю вим'я, тричі з інтервалом 12 годин.

МУЛЬТИБАЙ® - 1 ін'єктор (5г) містить антибіотики: пеніцилін (100 мг), стрептоміцин (100 мг), неоміцин (100 мг); а також протизапальну речовину - преднізолон (10 мг).

Високоефективний при гострих та підгострих формах маститу, які супроводжуються набряком, гіперемією та болючістю вим'я.

• Завдяки комбінації антибіотиків, що входять до складу Мультибаю®, до нього чутливі навіть ті мікроорганізми, які стійкі до окремо взятих антибіотиків.
• Преднізолон швидко знімає усі ознаки запального процесу тканин вим'я: біль, набряк, почервоніння та ін.
• Комплексна дія: протимікробний та протизапальний ефект.

МУЛЬТИБАЙ® застосовують після доїння та дезінфекції соска, внутрішньоцистернально, із розрахунку 1 ін'єктор на кожну уражену доля вим'я, тричі з інтервалом 24 години.